Християнські вірування
Християнство впорядкувало надприродний світ навколо Бога, ангелів, святих, диявола, спасіння та осудження. На практиці офіційна релігія перепліталася з давніми захисними звичаями та народним тлумаченням знаків.
Бог
У християнстві Бог є єдиним, вічним і всемогутнім Творцем неба, землі та всього всесвіту. Він є джерелом життя, добра й любові та панує над видимим і невидимим світом. Християни вірять, що Бог являє себе як Свята Трійця - Отець, Син і Святий Дух - залишаючись одним Богом у трьох Особах.
Серафими
Істоти, найближчі до Бога, що символізують палку любов, чистоту й безперервне прославлення Творця. За видінням пророка Ісаї, кожен Серафим має шість крил: двома закриває обличчя, двома ноги, а на двох ширяє перед престолом Бога. Їхня назва означає «палаючі».
Херувими
Істоти, пов’язані з Божою мудрістю, знанням і охороною святих місць. У видінні пророка Єзекіїля вони мають чотири крила й чотири обличчя: людини, лева, вола та орла. Їхній незвичайний вигляд символізує повноту творіння, пильність і пізнання Божих таємниць. Їх не слід плутати з дитячими «херувимчиками», відомими з пізнішого мистецтва.
Престоли
Ангельські істоти, що символізують Божу справедливість, велич і непорушний порядок. Їх вважали духовними носіями Божого престолу та виконавцями Його судів. У мистецтві їх зображують як величні постаті, а також як сяйливі чи вогняні колеса, вкриті очима, натхненні видінням пророка Єзекіїля.
Господства
Істоти, що керують завданнями ангелів нижчих чинів. Вони мають пильнувати лад, спокій і належне виконання Божої волі. Біблія не описує їхнього вигляду докладно. У мистецтві їх зазвичай зображували як величні короновані постаті зі скіпетром, державою або однією парою крил.
Сили
Ангели, пов’язані з духовною силою, чудесами та підтриманням гармонії творіння. За традицією, вони передають світові Божу силу й підтримують дію благодаті. Вони не мають одного усталеного вигляду. Художники зображували їх як сяйливі крилаті постаті, оточені світлом, зорями або символами стихій.
Влади
Охоронці духовного порядку, що протистоять злу, хаосу й діянню демонів. Вони мають захищати творіння від впливу нечистих сил і підтримувати нижчі чини в духовній боротьбі. У мистецтві вони нагадують небесних воїнів в обладунках, із мечами, щитами та однією парою крил.
Начала
Істоти, що пильнують громади, народи, держави й земну владу. За традицією, вони підтримують людей, відповідальних за інших, додають мужності переслідуваним і керують діяльністю ангелів та архангелів. Їх зображували з коронами, скіпетрами, хоругвами або глобусом, що символізував опіку над світом.
Архангели
Могутні посланці, які виконують особливо важливі завдання й передають людям важливі звістки від Бога. Вони захищають від небезпеки, підтримують у боротьбі зі злом і несуть духовну допомогу. У мистецтві їх зображують як величних крилатих чоловіків. Михаїл зазвичай має меч і обладунки, Гавриїл — лілею або сувій, а Рафаїл — подорожній посох.
Ангели
Духовні істоти, найближчі до людей, що служать Божими посланцями, охоронцями та провідниками. Вони мають передавати Божі веління, захищати людину й допомагати їй обирати добро. У Біблії вони часто виглядають як люди у світлому, сяйливому вбранні. Характерні білі крила є переважно пізнішим символом їхньої небесної природи.
Святі на Небі
За християнською вірою, святі — це люди, які після завершення земного життя досягли повноти спасіння й перебувають у присутності Бога. Церква вважає їх взірцями життя та заступниками, які моляться за живих. Окрім офіційно канонізованих святих, християнство говорить також про незліченну кількість спасенних, чиїх імен ми не знаємо, але які також становлять спільноту Церкви на небі.
Диявол
Диявол, якого також називають Сатаною, у християнстві є уособленням зла та наймогутнішим серед занепалих ангелів. За традицією, він повстав проти Бога й був скинутий із неба разом з іншими бунтівними духами. Його мета — відвертати людей від добра, спокушати до гріха та поширювати хаос і страждання.
Демони
У християнській традиції демони — це духи, які відвернулися від Бога й стали противниками порядку добра. Їх пов’язували зі спокусою, гріхом, хворобою, одержимістю та дією сил, що ведуть людину до загибелі. У мистецтві їх зображували як деформованих, рогатих, крилатих або частково твариноподібних істот.
Душі в пеклі
За християнською вірою, це душі людей, які остаточно відкинули Бога й після смерті опинилися в стані вічного осудження. Їхні страждання зображували як віддалення від Божого світла, розпач, самотність і неможливість повернути втрачену надію.
Душі, що спокутують провини
Померлі, які не знайшли спокою через провину, раптову смерть або невиконані обов’язки. Вони могли повертатися додому або просити живих про молитву. Оповіді про привидів поєднували давні страхи перед померлими з християнським ученням про чистилище.