Boguszyce
Село середньовічного походження, історія якого проходить через сілезькі князівства П’ястів, Чеську корону, владу Габсбургів, Пруссію, німецьку державу та повоєнну Польщу.
Сучасні Богушиці — це місце, де поруч із новою забудовою й досі помітні сліди колишньої євангелічної парафії, землеволодіння, фільварку, школи, кладовищ, ставків, історичних доріг і присілків.
Це не історія одного палацу чи одного роду. Це розповідь про все село — його мешканців, землевласників, духовенство, учителів, ремісників, працівників фільварку та повоєнних поселенців.
Де розташовані Богушиці?
Богушиці — польське село в Нижньосілезькому воєводстві, Олесницькому повіті, на території сільської ґміни Олесниця. Село розташоване в північній частині ґміни, безпосередньо поруч із містом Олесниця.
Село розташоване приблизно за 5,5 км від Олесниці, приблизно за 34 км від Вроцлава та приблизно за 17,3 км від Твардоґури.
Сучасні Богушиці пов’язані з двома солтиствами: Boguszyce та Boguszyce OsiedleЗ історією села також пов’язані давні назви й території Rzędów та Damnik.
Поблизу розташовані, зокрема, Олесниця, Спаліце, Соколовіце, Домброва, Новоседліце та Твардоґура. Розташування Богушиць поєднує спокійний сільський характер із близькістю міста та найважливіших доріг регіону.
Від середньовічного поселення до великого маєтку
Найдавніша історія Богушиць пов’язана із заселенням, сільським господарством і церковною організацією. У Середньовіччі село входило до складу сілезьких князівств, а згодом — Олесницького князівства. Воно розвивалося навколо орних земель, місцевої святині та володінь землевласників.
У наступні століття змінювалися власники, орендарі та розміри маєтку. Землю продавали, ділили, знову об’єднували й розширювали. Поряд із селянськими господарствами діяв фільварок, де жили управителі, сільськогосподарські працівники, ремісники та прислуга. Важливу роль відігравали також ставки, млини, тваринництво й садівництво.
У XIX столітті місцевий маєток досяг найбільшого значення. Було зведено неоготичний палац, розширено фільварок, а володіння охоплювали Богушиці, Жендов і Дамнік. У статистиці село й надалі відокремлювали від панського округу, тому дані про населення та площу земель залежать від меж конкретного обліку.
1945 рік завершив історію маєтку в його попередній формі. Після зміни кордонів і населення землю та будівлі перейняла держава. Палац і фільварок згодом використовувалися в господарських цілях, а багато елементів колишнього комплексу поступово занепадали.
Власники, орендарі та управителі маєтку — хронологічний порядок
Збережені відомості не завжди дозволяють визначити, чи певна особа володіла всіма Богушицями, лише маєтком, фільварком або тільки частиною володінь. Тому наведена нижче хронологія розрізняє власників, спадкоємців, орендарів і повоєнних управителів.
Князь Генріх IV Пробус
Князь Генріх IV Пробус подарував село парафії Святого Хреста у Вроцлаві. Згодом село перейшло у володіння сілезької шляхти.
Wawrzyniec Lindenowski
Найдавніший відомий із записів власник Богушиць. У джерелах також фігурує під німецькою формою імені Lorenz Lindenowski. Був сілезьким шляхтичем.
Катажина, донька Лінденовського, і родина von Beess
Після Вавжинця Лінденовського маєток успадкувала його донька Катажина, дружина представника роду von Beess. Так володіння перейшли до іншої шляхетської родини.
Christian von Aichelberg
Купив Богушиці наприкінці XVII століття. У записах згадується також як власник інших сілезьких маєтків.
Adam Brauer
Власник, пов’язаний із будівництвом нинішньої церкви. Саме він профінансував спорудження нового фахверкового храму, що зберігся до сьогодні.
Georg Friedrich von Randow
Родина Брауерів продала маєток Георгу Фрідріху фон Рандову (1671–1742). Він був сином Ганса Ернста фон Рандова та Марії Елізабет фон Юхтріц. Також володів Дамніком.
Ludwig Ernst von Randow
Син Георга Фрідріха фон Рандова та Марії Катаріни фон Ріббек. Жив у 1709–1771 роках і успадкував родинні володіння.
Leopold Heinrich von Randow
Син Людвіга Ернста та Софі Кунігунде Оттілії фон Вільмерсдорф, жив у 1756–1809 роках. У 1782 році одружився з Беате Генрієттою Елеонорою фон Кошембар унд Скоркау, спадкоємицею Ос, Оської Піли, Мілошовиць, Крайкова та Войковиць.
Konrad von Randow
Найстарший син Леопольда Генріха, жив у 1799–1864 роках. Близько 1850 року звів у Жендові неоготичний палац за проєктом Карла Вольффа зі Щодрого. Конрад також розширював маєток і впорядкував його господарство.
Іда фон Ріхтгофен та Анна фон Пріттвіц унд Гаффрон
Після смерті Конрада маєток успадкували дві його доньки: Шарлотта Генрієтта Іда фон Рандов, згодом графиня фон Ріхтгофен, та Шарлотта Оттілія Вільгельміна Анна фон Рандов, згодом фон Пріттвіц унд Гаффрон. Сини Конрада померли в дитинстві, тому спадкоємницями стали доньки.
Орендар — Ернст фон Кессель
У 1912 році він орендував палац. Не був власником усіх володінь, а лише користувачем резиденції.
Anna von Prittwitz und Gaffron
Після смерті старшої сестри Іди у 1915 році Анна стала єдиною власницею родинних володінь. Померла у 1929 році.
Eduard Waldemar von Randow
Представник старшої лінії роду фон Рандов, жив у 1876–1945 роках. Спочатку орендував палац, а згодом успадкував його. Залишався пов’язаним із маєтком до кінця Другої світової війни. У 1930 році володіння охоплювали близько 768,6 га, а в 1937 році — лише 530,75 га.
Державне сільськогосподарське підприємство (PGR)
Після націоналізації володіння перейняла держава й передала їх державному сільськогосподарському підприємству. У палаці облаштували квартири для працівників. Будівлю інтенсивно використовували, а згодом поступово залишили. Націоналізація земель і маєтків супроводжувалася передаванням земельної власності поселенцям.
Агентство сільськогосподарської власності Державної скарбниці
Після ліквідації PGR палац і залишки маєтку перейшли до Агентства сільськогосподарської власності Державної скарбниці, а згодом — до Агентства сільськогосподарської нерухомості. Нині палац виставлено на продаж.
Богушиці, вписані в ландшафт
Кожен із цих об’єктів розповідає іншу частину історії села: релігійну, господарську, суспільну, природну або сучасну.
Історії, приховані в назві та символах
Чи заснував Богуш Богушиці?
Назва села має слов’янське походження й, імовірно, походить від імені Богуш. Спочатку вона могла означати поселення, що належало Богушу або було заселене його нащадками. Однак конкретної історичної особи, яку можна було б із певністю назвати засновником села, ми не знаємо.
Boguszyce, Bogschütz та давні форми назви
Назва змінювала форму: у 1288 році — Boguschiz, у 1318 — Bogwisciz, у 1376 — Bogoczicz. Згадується також форма Bogoschüz. У XVIII столітті вживали Bogschüz і Bogschütz. Найімовірніше, назва села походить від імені Bogusco або Bogusz. Після 1945 року було відновлено польську форму Boguszyce.
Печатка Богушиць
На збереженому відбитку ґмінної печатки зображено оленя, що стоїть поруч із каменем або постаментом із трояндою. Печатка не була гербом конкретної родини, а офіційним знаком усієї сільської ґміни.
Звідки олень і троянда?
Олень став найважливішим символом Богушиць. Він міг бути пов’язаний із геральдикою роду von Lieres und Wilkau, з якого походила Шарлотта, дружина Конрада фон Рандова. Однак документа, що однозначно пояснював би походження цього знака, не збереглося.
Городище поблизу села
Поблизу Богушиць збереглися сліди середньовічного городища. Археологічні пам’ятки також свідчать про значно давніше заселення цієї частини Нижньої Сілезії.
Архів, що згорів
У 1945 році згорів місцевий парафіяльний архів. Через втрату документів сьогодні важко відтворити багато подробиць про мешканців, школу, церкву та повсякденне життя села.
Кількість мешканців у різні роки
У старішій статистиці село, маєток і присілки часто враховували окремо. Тому не всі дані можна безпосередньо порівнювати.
| Рік | Кількість мешканців | Охоплення та примітки |
|---|---|---|
| 1780 | 470 | Село; у переліку згадано повних селян, дрібних господарів і халупників. |
| 1837 | 629 | Історична сільська ґміна. |
| 1845 | 875 | 37 католиків, 25 євреїв; решта мешканців були євангелістами. |
| 1867 | 808 | Близько 675 осіб у селі та 133 у маєтку. |
| 1885 | 780 | Близько 665 осіб у селі та 115 у маєтку. |
| 1905 | 795 | Близько 554 осіб у селі та 241 у маєтку разом із присілками. |
| 1925 | близько 714 | Дані різняться залежно від прийнятих меж адміністративної одиниці. |
| 1939 | 703–704 | Довоєнна ґміна Bogschütz. |
| 2011 | 1434 | Дані перепису для населеного пункту. |
| 2020 | 1392 | Boguszyce - 715; Boguszyce Osiedle - 677. |
| 2024 | 1325 | Boguszyce - 705; Boguszyce Osiedle - 620. |
| 2025 | 1318 | Boguszyce - 709; Boguszyce Osiedle - 609. |
Найважливіші етапи історії Богушиць
Найдавніші сліди заселення
Археологічні пам’ятки підтверджують присутність людей на цих землях задовго до виникнення середньовічного села.
Перша відома згадка
Богушиці згадуються в документі князя Генріха IV Пробуса.
Церква та місцева громада
Джерела підтверджують існування храму, який у пізніший період виконував функцію парафіяльної церкви.
Олесницьке князівство під владою Чехії
Землі Богушиць залишаються частиною місцевого князівства, але найвищим сюзереном стає король Чехії.
Реформація
Парафія стає євангелічною й зберігає цей характер до 1945 року.
Тридцятилітня війна
Сілезія переживає проходи військ, епідемії, руйнування та економічну кризу.
Будівництво нинішньої церкви
Зводиться фахверковий храм, що зберігся до сьогодні.
Богушиці в Королівстві Пруссія
Після Сілезьких воєн більша частина Сілезії переходить від Габсбургів до Пруссії.
Палац і розвиток маєтку фон Рандов
Конрад фон Рандов зводить неоготичну резиденцію, а володіння значно зростають за площею та економічним значенням.
Німецька імперія
Bogschütz стає частиною об’єднаної німецької держави.
Перша світова війна
Мобілізація, нестача товарів і воєнні реквізиції впливають на життя місцевої громади.
Друга світова війна
Наприкінці війни фронт доходить до Нижньої Сілезії.
Найбільший перелом в історії села
Змінюються держава, мова, населення та віросповідання. Плебанія згорає разом з архівом, а попередні німецькі мешканці залишають село або їх виселяють.
Польські Богушиці
До села прибувають польські поселенці, церква стає католицькою, а маєток переходить у власність держави.
Два солтиства
Населений пункт поділяють на Boguszyce та Boguszyce Osiedle.
Розвиток і збереження пам’яті
Богушиці розвиваються як село, зберігаючи пам’ятки та сліди багатошарової історії.
